рибалка пан та собака

ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКА. «ПАН ТА СОБАКА»

Український поет скористався лише фабулою польського бай каря і написав повністю самостійний оригінальний твір, увів

Матеріал з життя українського народу, використав живі джере ла народної мови, байка ідейно збагатілася і зазвучала як соці ально реалістична сатира з яскраво вираженим національним характером.

• Чому твір набув широкої популярності після опублікування? Відповідаючи, візьміть до уваги факт: байку було надруковано дрібненькими літерами й підписано останніми літерами імені автора — «ъ… й… ъ…» (Петр-ь Артемовський Гулакь)

Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально гу мористичний або сатиричний твір алегоричного змісту, у якому людське життя відтворюється в образах тварин, рослин, речей або зведене до простих умовних стосунків.

Ознаки байки: Коротка фабула; динамічність і драматичність розгортання подій; афористичність, стислість, наявність висновку моралі.

В умовах жорстокого переслідування царизмом найменшого прояву соціального протесту прямо висловлювати думки було не безпечно. Тому письменник звернувся до жанру байки. Твір назвав казкою аби ще більше захиститися від переслідувань і проклас ти шлях до того, щоб твір був надрукований. Можливо, назвав казкою ще й тому, щоб підсилити ідейне спрямування твору: та ке знущання над людиною неможливе, це казка страшна. Цього не можна допустити в житті.

Учням відводиться час для опрацювання завдань чи пошуку відповідей на запитання, а потім по черзі групи відповідають, проходить ніби міні конференція.

Починається байка поетичним описом ночі. Після виснажли вої важкої праці все лягає спочивати. Картину темної ночі поет подає за допомогою метафоричних зорових і слухових образів (на землю злізла ніч, ніде ані шиширхне; хіба… що небудь пирхне;

Всі сплять, х

Источник

Петро Гулак-Артемовський

…Ох і любив попоїсти генеральний обозний Іван, який служив у гетьмана Петра Дорошенка, певно, і спав би, та їв! Особливо шанував Іван "гулаки" (гулак розміром з кулак) – такі собі продовгуваті пампушки на олії, або великі вареники, начинені маком, грушками та ягодами. От і отримав Іван прізвисько Гулак. А один із нащадків наказного полковника Івана Гулака (1629-1682), котрий відповідав за боєздатність війська та його матеріальне забезпечення, Патрикій Гулак із містечка Городище однаковою мірою любив поїсти-попити, та у гречці побродити, тому його величали Гулякою. І було у Патрикія троє синів і хутірець Гулаківщина (36 десятин). Після батька дістався хутір Петрові Гулаку, священику церкви Покрови Божої Матері. Жив піп у гарному будинку; половину займав він, а другу половину – школа. І одружився православний священик із вродливою полячкою Уляною Михайлівною Артемовською; аби жити у любові та злагоді, шляхетне прізвище жінки додав до свого. І батьки, і їхні нащадки мали нове подвійне прізвище роду – Гулаки-Артемовські.

27 січня 1790 р. народився сьомий, найменшенький Петро Петрович Гулак-Артемовський, майбутній поет, автор найгострішого твору української літератури 19 ст. – байки "Пан та собака", першої української романтичної балади "Рибалка".

Також у сім’ї Гулаків-Артемовських змалку жив Євдоким Шевченко – двоюрідний брат Тараса Григоровича. Бігали попівські діти разом із школярами, часом сиділи на уроках. Петро отримав ґрунтовну домашню освіту від батька і в 11 років, став бурсаком, потім студентом Київської духовної академії. Того ж року не стало батька Петрика, наступного року – матері. Жив Петрик у батьковій хаті, у сім’ї старшого брата Степана — уже священика місцевої церкви Покрови Пресвятої Богородиці, батька майбутнього композитора і співака Семена

Источник

ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКА. «ПАН ТА СОБАКА»

Запаска — жіночий одяг, рід спідниці. Опічок — місце біля печі для казанця. Утреня — вранішня церковна відправа. Дейко — гайда. Обора — огороджене місце для скота. Обрадованна — нагорода; тут ужито в протилежному значен ні — покарання. Трус — метушня.

Бра — скорочена форма слова брат. Притьмом — негайно; тут — настирливо. Проциндрити — марно витратити. Хирний — слабкий; тут — нікчемний. Туж туж — ось ось. Втерти маку — покарати, побити.

Ґерґотати — нерозбірливо голосно говорити. Читання байки вчителем. Запитання і завдання У чому оригінальність байки П.

Український поет скористався лише фабулою польського бай каря і написав повністю самостійний оригінальний твір, увів Матеріал з життя українського народу, використав живі джере ла народної мови, байка ідейно збагатілася і зазвучала як соці ально реалістична сатира з яскраво вираженим національним характером. Повторне читання байки учнями. • Перекажіть зміст байки. • Чому твір набув широкої популярності після опублікування? Відповідаючи, візьміть до уваги факт: байку було надруковано дрібненькими літерами й підписано останніми літерами імені автора — «ъ… й…

ъ…» (Петр-ь Артемовський Гулакь) 1. Пригадайте, що таке байка Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально гу мористичний або сатиричний твір алегоричного змісту, у якому людське життя відтворюється в образах тварин, рослин, речей або зведене до простих умовних стосунків. Ознаки байки: Коротка фабула; динамічність і драматичність розгортання подій; афористичність, стислість, наявність висновку моралі.

2. Чому письменник звернувся до жанру байки і сам визначив жанр твору «казка»? В умовах жор

Источник

Байки П. П. Гулака-Артемовського. Життя і творчість

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801—1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. В 1821р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію на тему: «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней”, згодом стає професором історії та географії, з 1841р. — ректором університету.

Літературні інтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Київській академії. З перших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поеми Буало «Налой” (1813). Активну літературну діяльність Гулак-Артемовський розпочинає після переїзду до Харкова (1817) — під час навчання і викладацької роботи в університеті. Підтримує дружні стосунки з Г. Квіткою-Основ’яненком, Р. Гонорським, Є. Філомафітським та ін., виступає на сторінках «Украинского вестника” з перекладними й оригінальними творами, написаними у різних жанрах.

У 1818 — 1819pp. Гулак-Артемовський друкує в «Украинском вестнике” переклади прозових творів, критичних статей польських письменників.

1819р. — російський переклад з польської мови «каледонской повести” (шотландської) «Бен-Грианан” («Украинский вестник”); нарис «Синонимы, задумчивость и размышление (подражание польской прозе)”.

1818р. — «казка” «Пан та Собака” («Украинский вестник”), написана на основі фабульної канви чотирирядкової байки І. Красіцького «Pan і Pies” та окремих епізодів іншого його твору — сатири «Pan niewart slugi”

Источник

Гулак-Артемовский, Пётр Петрович

Содержание

Происхождение [ править | править вики-текст ]

 ( 27 ) января  1790 года в семье священника. Местом его рождения называют как Городище, так и Смелу. Оба места расположены на Черкасщине  — в старинном гнезде казаков-черкас

. Дворянские роды Гулак и Гулак-Артемовские непосредственно происходят от наказного полковника и генерального обозного Запорожского казачьего войска Ивана Гулака(1629—1682)

В конце XVII века дед писателя, дворянин Патрикий Гулак, поселился в местечке Городище, где основал хутор Гулаковщина (Гулакивщина), занимавший 36 десятин. Его сын, Пётр Патрикиевич Гулак, перешёл в духовное звание. По законам Российской империи, священники из дворян сохраняли за собой, так сказать, «спящее дворянство», и дети их от рождения были дворянами, а не поповичами… Незадолго до своего рукоположения Пётр Патрикиевич женился на польке из шляхетского рода Артемовских и за казацко-польскими детьми закрепилась двойная фамилия: Гулак-Артемовские.

Пётр Патрикиевич Гулак большую часть жизни прослужил священником Городищенской церкви Покрова Божией Матери, основанной в 1742 году.

Биография [ править | править вики-текст ]

таблетки собаке от подкожного клеща
В статье подкожный клещ на лице вы узнали вкратце о том, что не только 4 основные причины возникновения прыщей могут вызвать угревую болезнь. Есть еще и паразиты, живущие у нас в коже и при нарушении защитных свойств ор

Пётр Петрович Гулак-Артемовский на двенадцатом году был помещён в Киевскую духовную академию. В 1813 году он, после прохождения семинарского курса, оставил академию и в течение четырёх лет преподавал в частных пансионах Бердичева: был домашним учителем у богатых польских помещиков (Потоцких и др.). В 1817 году переехал в Харьков и поступил в Императорский Харьковский университет  — вольнослушателем словесного отделения философского факультета. По ходатайству попечителя Харьковского учебного округа графа С. О. Потоцкого, Гулак-Артемовский был утверждён университетским советом лектором польского языка. В мае 1

Источник

Гулак-Артемовський Петро Петрович

Зміст

Життєпис

Народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська область, Україна ) в сім'ї священика. Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків.

У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови. З 1820 року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики. У 1821 році П. П. Гулак-Артемовський здав кандидатський і магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад'юнктом російської історії та статистики, у 1825 — екстраординарним; 1828 — ординарним професором. У 1831 і 1833 рр. — секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті. З 1841 р. до виходу у відставку в 1849 р. — ректор Харківського університету

У 1855 р. Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, П. П. Гулак-Артемовський з 1818 р. викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 р. також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу».

Творчість

выбор места для собаки
Правильное содержание собаки предполагает наличие ее личной территории в Вашем доме, так называемого собачьего места.

Если Вы содержите собаку в городской квартире, то лучше всего выделить собаке её

До творчого доробку П. Гулака-Артемовського належать байки ( байка-казка, байка-приказка ), притчі, вірші, послання, балади. Він також ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його найкращі твори українською мовою написан

Источник

"Пан та Собака". Перша літературна віршована байка в новій українській літературі. Алегоричний зміст, сатиричне спрямування, художня досконалість байки.

"Енеїда". Жанровий різновид. Проекція сюжету Вергілія на україн­ську історію та сучасність. Розвиток давньоукраїнської бурлескової традиції. Неоднозначність персонажів. Елементи сатири.

"Наталка Полтавка". Зв'язок драматургії І. Котляревського з дав­ньою українською драмою і новаторський характер п'єси. Особливості жанру "малоросійської опери", провідні художні ідеї. Принцип групу­вання персонажів, засоби характеротворення.

"Човен". Одна з перших романтичних балад в українській літера­турі. Алегоричний зміст. Романтична поетика. Вплив фольклору.

Перший прозаїк нової української літератури. Вплив філософських ідей та літературної спадщини Г. Сковороди, І. Котляревського. Орієн­тація на народне світобачення, принципи фольклорної поетики, стиліс­тику сентименталізму та реалістичну художню типізацію.

"Маруся". Жанр твору. Тема. Оцінка поведінки героїв з морально-етичного погляду. Гуманне ставлення до селянства: ідеалізація щирості родинних стосунків, християнської терплячості. Багатство етнографіч­ного матеріалу, мови. Художня трансформація просвітницьких ідей.

"Конотопська відьма". Жанр твору. Тема. Поєднання реального й фантастичного в повісті. Художня ідея. Образи сотника Забрьохи, пи­саря Пістряка та інших.

"Сватання на Гончарівці". Художні особливості драматургії Г.Квітки-Основ'яненка. Ознаки комічної опери, сатиричної комедії, водевілю у творі. Тема, художня ідея твору.

Тарас ШЕВЧЕНКО. "Причинна", "Катерина", "До Ос­нов'яненка", "Іван Підкова", "Гамалія", "Гайдамаки", "Назар Стодоля", "Розрита могила", "Заповіт", "Три літа", "Сон" ("У вся­кого своя доля..."), "Єретик", "Великий льох", "Наймичка", "Ка

Источник